ukrhockey.com
25 жовтня 2011


Ексклюзивне інтерв'ю Б.В.Колесникова журналу "Хокей без кордонів" ...



Опубліковано:
Журнал "Хокей без кордонів" № 38-39,
липень 2011

Гостем нашого журналу є Віце-прем'єр-міністр України з питань Євро-2012, Голова Комітету з проведення Чемпіонату світу з хокею 2011 в Україні - Борис Вікторович Колесников.

- Борису Вікторовичу, за останній рік поновлено роботу Державної соціальної цільової програми «Хокей України», введено в експлуатацію 2 арени в Києві та Харкові. Реконструйовано 2 Палаци спорту в Донецьку та Києві. Таких темпів будівництва хокейної інфраструктури в Україні ще не було. Чи збережеться такий темп в наступному році? На якій стадії знаходиться реалізація питань будівництва льодових споруд у поточному 2011 році?
- В 2011 році заплановано здачу в експлуатацію двох льодових арен в Дніпропетровську та Донецьку, які будуть збудовані в рамках Державної соціальної цільової програми «Хокей України». Також у нас є в наявності обладнання ще на 6 льодових арен. Наприкінці травня заплановано засідання Уряду щодо внесення змін до бюджету України для початку будівництва цих об’єктів в 6 містах України. Це Луганськ, Львів, Мукачеве, Сімферополь …

- Гуманітарна Рада при Президентові України в минулому році ініціювала будівництво 15 льодових об’єктів щорічно, починаючи з 2012 року. Президент України підтримав цю ініціативу. Чи будуть передбачені в бюджеті України 2012 ці видатки, і якщо так, то в якому об’ємі ?
- Так, звичайно, на наступний рік це фінансування передбачається із розрахунку 32-36 млн грн. на об’єкт, в залежності від рельєфу місцевості, в тому чи іншому регіоні України. Так, в 2012 році такі об’єми фінансування дійсно передбачаються, тим більше всім нам вже буде трішки легше, тому що видатків на будівництво інфраструктури Євро-2012 будуть майже відсутні, тому обов’язково будівництво цих льодових об’єктів має бути профінансоване.

- На Вашу думку, як швидко по рівню будівництва льодових арен та розвитку інфраструктури цього виду спорту Україна спроможна наздогнати такі країни як Канада, Росія, Білорусь, Данія ?
- Ну по-перше, в Канаді арени будувались практично 100 років. У Данії, Білорусі, Росії в цьому сегменті також є традиції та дійсно значні досягнення. Говорити про перегони та змагання у кількості збудованих об’єктів з цими країнами напевно поки ще зарано. Тобто 60 льодових арен ми спроможні збудувати, але звичайно не за один чи 2 роки. Але те, що в Україні можуть будуватися біля 20 льодових арен щорічно, це як за бюджетні, так і за кошти інвесторів – так це дійсно реальна перспектива, починаючи вже з 2012 року.

- Скажіть, будь ласка, поновлення фінансування Урядом України Державної Соціальної Програми «Хокей України» це є продовження державного експерименту чи цілеспрямована програма дій всієї вертикалі виконавчої влади по відродженню, а точніше народженню, всієї інфраструктури матеріальної бази хокею в Україні?
- Звичайно - це не експеримент. Хокей це масовий спорт. Практика експлуатації вже 4 льодових Арен в рамках програми ««Хокей України» в містах Донецьк, Херсон, Калуш, Харків, яка була ініційована урядом Віктора Януковича ще у 2007 році, засвідчила потребу існування таких об’єктів. На цих аренах можуть займатись хокеєм біля 800 дітей та біля 200 фігурним катанням. Тобто, якщо ми будемо будувати 20 арен на рік, то ми зможемо залучити до занять цими видами спорту біля 20 000 юнаків та дівчат на рік. І ці цифри говорять самі за себе. Тобто тут нема чого експериментувати, треба знаходити матеріальні можливості та будувати. Це – інвестиції в здоров’я нашого суспільства.

- За радянських часів хокей в СРСР був не просто видом спорту, а в тому числі серйозним ідеологічним інструментом пропаганди держави на світовій арені. Як Ви вважаєте, чи має перспективи хокей в Україні перетворитись на більше ніж гру на льодовому полі?
- Я буду дуже задоволений, якщо хокей в Україні стане спортом № 2 після футболу. Радянський Союз це була імперія. Тоді хокей дійсно був інструментом пропаганди держави. Повторювати ці кроки тієї імперії тут немає ані можливостей, ані сенсу. Й питання стоїть не в тому, у що перетвориться хокей, а в тому, як живуть люди. Є приклади, й велика за те подяка нашому бізнесу, будівництва в Україні приватних льодових арен. Тому тут питання стоїть в тому, аби створити можливості для доступного заняття цим видом спорту кожному бажаючому, а приватне будівництво льодових арен ми будемо, звичайно, тільки вітати.

- Як Ви вважаєте, чи може хокей, як вид спорту в Україні, в якому як в жодному іншому командному виді спорту у ХХ – ХХI ст.ст. хокеїстами – українцями, мешкаючими на різних континентах планети Земля, досягнуто визначних результатів в складах різних клубів, збірних команд - стати НАЦІОНАЛЬНОЮ ІДЕЄЮ, яка може об’єднати українське суспільство, втомлене від всіляких криз і протистоянь?
- Національною ідеєю, і я вже про це говорив, може стати створення суспільства рівних можливостей. Коли у дитини, народженої в будь-якій родині є можливість, незалежно від того, хто в неї батьки, досягнути успіху – ось це Національна Ідея! А хокей, заняття ним, це інструмент, який допомагатиме втілювати цю Національну ідею в життя.

Між іншим, наявність льодових арен із штучним льодом в країні, на сьогодні, це також одна з ознак цивілізованості країни …

- Будівництво нової арени рівня арен Донецька, Херсона, Калуша (500 місць), вже збудованих в рамках Державної програми, коштує приблизно 30 млн. грн. Реконструкція Донецького Палацу спорту «Дружба» 4 тис. місць обходиться майже в ту саму суму. Чи не цікавіше Державі вкладати кошти насамперед в реконструкції вже збудованих арен в таких містах як Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса (можливо ще інші), які збудовані ще за радянських часів для функціонування льодових арен, місткістю 4-6 тис. для можливості існування в цих містах професійних хокейних клубів й потужного українського клубного чемпіонату?
- Державі має бути цікаво й будівництво нових арен і реконструкції вже збудованих за радянських часів типових палаців спорту. В таких містах як Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Северодонецьк, Запоріжжя. Ці споруди є різними за своїм призначенням. Будівництво тих й реконструкція цих об’єктів важливі тому, що і функції цих арен різні...
Так, арени в зазначених містах - це арени для великого хокею. Арени на 500 місць – це передусім навчально-тренувальні арени для підготовки спортсменів. Хочу відзначити, що на сьогодні вже йде процес реконструкції арени в Дніпропетровську через передачу об’єкту Національному космічному Агентству. Це буде наступний палац спорту в Україні, де буде здійснена реконструкція льодової арени .
Наразі у нас в планах за 2012 -13 роки здійснити реконструкцію палаців спорту у всіх вищезазначених містах.

- Як Ви вважаєте, чи є перспективи в українського клубного хокею, як окремому сегменту ринкових відносин, конкурувати з небідними російськими та європейськими професійними хокейними клубами та перемагати їх у відкритих хокейних протистояннях на льодових полях?
- Ви розумієте, тут є декілька суттєвих моментів. Насамперед, сам ринок клубного хокею. Погодьтеся, він є різним історично. До ринкових відносин, які існують, наприклад в НХЛ, а це й продаж реклами, телевізійних трансляцій, квитки на матчі на аренах 17-20 тисяч, нам треба пройти певний шлях. Північноамериканське суспільство має лише в НХЛ 30 клубів, сформованих в ринкових відносинах клубного хокею. В суспільстві існує достатньо можливостей, є доходи, які дозволяють людям відвідувати ці матчі.
В Росії, порівняно з Україною, напевно школа хокею значно більша. Напевно це склалося і історично, столицею була Москва, яка дозволяла мати 3-4 команди з хокею починаючи з повоєнних років. Тому ця школа хокею глибша. Але, що стосується клубного ринку, то Україна не так вже й сильно відстає від Росії. Тому, я маю абсолютну впевненість в хорошому вітчизняному клубному хокеї й його конкурентоспроможності.

- Як Ви вважаєте, будівництво сучасних льодових спортивних арен на 20 000 місць в Україні вартістю від 200 млн. доларів - це нездійсненні мрії чи найближча реальність сучасності?
- Це точно здійсненна мрія, але я б не сказав, що це відбудеться завтра.


В найближчі 8-9 років Україна отримає й такі споруди. Але це вже завдання насамперед професійних хокейних клубів.

- На Вашу думку, основним джерелом для формування професійної клубної інфраструктури, професійних хокейних клубів – базових стрижнів сучасних хокейних систем, річні бюджети яких можуть складати і до 80 млн. доларів, буде зовнішній чи внутрішній інвестор?
- Вважаю, що перш ніж український бізнес не повірить у свій хокей, іноземних інвесторів нам чекати не варто. Вірю і впевнений, що на першому етапі це буде український інвестор, українські компанії.

- Як Ви вважаєте, чи можливо взагалі зі сторони Державних органів виконавчої влади, всієї системи органів державного управління, йти назустріч потужним внутрішнім та зовнішнім інвесторам, які вкладають в розвиток хокейної інфраструктури, шляхом створення умов часткового сприяння через зменшення податкового тиску і бути прикладом для всіх держав пострадянського простору саме в цьому реальному прагненні до розвитку хокею в Україні?
- Інвестиції в будь-який вид спорту потребують розумних пільг. І ці питання треба обговорювати з інвесторами. Не хотілося б в цьому питанні виділяти саме хокей. Хоча, дійсно, хокей по інфраструктурі є дуже витратним. Штучний лід, сама арена - це головні компоненти без яких клубний хокей не існує.

Тут, на відміну від баскетболу, волейболу, дійсно потрібні серйозні інвестиції. Але якщо інвестор потребує пільг, то він потребує пільг у будь-якому виді спорту.

- Чи можна в цьому питанні бачити перспективи в Україні?
- Так , але це має стосуватися всіх видів спорту.

- Розкажіть, будь ласка, що стало для Вас поштовхом зайнятися інвестуванням в український клубний хокей та стати власником ХК«Донбас» Донецьк в минулому році?
- Я завжди любив хокей. Команда в минулому році перебувала у важкому становищі. Вони звернулись про допомогу. Для мене було честю допомогти клубу... і за рік ми виграли чемпіонат України.

- Хочемо Вас особисто привітати зі здобуттям ХК «Донбас» золотих нагород ЧУ навесні 2011, після яких здобуття титулу клубного чемпіона України стало набагато престижніше ніж до цього часу! Як вдалося за такий стислий термін зробити клуб – чемпіон ?
- Це заслуга тренерського штабу та керівництва клубу. Моєю задачею було виключно забезпечити потреби клубу. Це, безперечно, заслуга і головного тренера клубу, і всіх хокеїстів клубу, які билися за це звання й розуміли, що до фіналу «Сокіл» не буде надавати серйозності матчам з нами. Наша концентрація була виключно на фіналі. Розуміли, що «Сокіл» буде грати основним складом. Ми правильно розрахували власні сили, виграли чемпіонат й стали чемпіонами.

- Скажіть, будь ласка, чи самі Ви в хокей раптом не грали?
- (Посміхається)... Так, трішки грав, але це було дуже давно…

- Чи були у Вас якісь симпатії до хокейних команд за радянські часи?
- Ну, звичайно, це, насамперед, п’ятірка збірної СРСР Михайлов – Петров – Харламов , Васильєв –Гусєв . Але, якщо чесно, то за тих часів в чемпіонаті СРСР вболівав за воскресенський «Хімік». ЦСКА був великим клубом, але у 70-80 «Хімік» був тією командою, яка була здатна обіграти будь - яку команду з Москви, а також Ленінград, Ригу… Тоді це була дійсно достойна команда.

- Робота Благодійного фонду Бориса Колеснікова. Супершоу зірок фігурного катання при відкритті Палаців спорту в Донецьку та реконструйованому Палаці спорту в Києві.


Незабутнє враження для донеччан та киян, хто були свідками цих дійств. Благодійний матч 26 квітня між ХК «Донбас» та молодіжною збірною МХЛ «Червоні зірки». 1 млн. грн. перераховано після матчу на підтримку постраждалих від Чорнобильської трагедії. Які у фонду плани на майбутнє?
- Плани у фонду великі, вони стосуються, насамперед, підтримки дитячого спорту, освіти, але це трішки інша сфера …

- Вся хокейна громадськість України активно обговорює вступ ХК «Донбас» до Вищої хокейної ліги Росії …
- Так, це сталося відразу після благодійного матчу, коли, як ви знаєте, ХК «Донбас» подав заявку у ВХЛ... Нам потрібен рік, аби адаптуватись до російської першості. І наша найближча мета – це КХЛ, гра в гідній компанії…
Хоча, звичайно, нам дуже б хотілося, щоб у нас в Україні був сильний внутрішній чемпіонат, мінімум 10 клубів, з яких хоча б 5 складали один одному сильну конкуренцію. Тоді, це дійсно буде – вітчизняний клубний хокей …

- Чи могли б Ви щось сказати щодо льодової інфраструктури та права отримання проведення в Україні Олімпійських ігор у 2022 році?
- Що стосується в цілому розвитку інфраструктури, я відзначив, що це важливий компонент подачі цієї заявки. Чи виграємо ми це право, чи ні, - в будь - якому випадку Україна нічого не втратить. Тому що створення льодової інфраструктури для хокеїстів і фігуристів - дуже важливо для країни, що може її просувати в цьому сегменті на десятиріччя вперед. Наявність льодової інфраструктури, це, безперечно, дуже важливий компонент отримання олімпійської ліцензії та права проведення зимових Олімпійських ігор в Україні у 2022 році.

- Дякуємо, що знайшли час дати відповідь на наші запитання…


ukrhockey.com ©
"Хокей без кордонів" ©
...