ukrhockey.com
ХБК, січень-лютий 2010
Святослав Ар'єв
Євген Белозьоров
Українська клубна першість '09-'10
(cкорочена версія статті... )
Криза кризою, але ж клубний чемпіонат України з хокею, в ювілейний сезон 100-річчя українського хокею можна казати сміливо - відбувся. Так, саме відбувся - довів право на існування, спроможність створювати інтригу, тримати у напрузі до останньої хвилини, дарувати нові імена та давати нове натхнення майстрам своєї справи, власникам молодих українських клубів. Попереду ігри плей офф, які мають вирішити хто ж стане чемпіоном України 2010. І хоча відверто - варіантів не так вже і багато, все ж таки певна інтрига існує, і розвиток чемпіонату України не зупинився.
Давайте згадаємо. Жовтень минулого року. В палких обговореннях і суперечках був затверджений новий формат проведення чемпіонату, розклад змагань, набрані тренерські штаби... Запрошені нові гравці, багато хто вже "змалював" кошторис на весь наступний фінансовий рік, проте тоді ще не було відомо, скільки команд вийде на старт в кожному з трьох дивізіонів вітчизняного хокею – Центральному- вищому, та його менш представницьких за рівнем майстерності команд - Південному та Західному...
Досить несподівано для широкого загалу до старту стали не готовими два київських колективи - торішній чвертьфіналіст - "Компаньйон" та півфіналіст - АТЕК. Перший, на жаль, про свою неучасть попередив заздалегідь. Тобто найбільш сенсаційною виявилася вже відмова від участі в чемпіонаті після затвердження Регламенту «АТЕК», або як ласкаво її називали у Києві - "Черпалки" (прізвисько команди за часів, коли завод ще мав назву "Червоний Екскваватор"), чий незмінний багаторічний граючий президент Микола Коляда не зміг домовитись зі спонсорами про фінансування колективу на цей сезон…
Отож, на старт у топовому дивізіоні вийшло шість колективів. Формально - "Сокіл" та "Беркут" репрезентували столицю. Другий - цілком самостійний клуб. Перший - своєрідний фарм кращої клубної команди країни, що виступає нині у білоруській Екстралізі. Безперечно, найкращий її резерв. Але ж центрфорвард бронзових призерів чемпіонату СРСР 1985 року - Анатолій Дьомін - майже щотижня змушений був знаходити оптимальні склади ланок нападу і пар захисників, в залежності від того, хто з якихось причин вибував зі складу головної команди "соколят", та кого з цього фарму викликала на допомогу в ОЧБ основа «Сокола».
На льоду київського ЛДС "Авангард" приймав суперників і "Білий Барс", який ще торік був, так звано, "прописаний" у Броварах. На жаль, сьогодні оренда ковзанки торгівельного центру райцентру Київщини виявилася занадто дорогою для однофамільців володарів першого Кубку Юрія Гагаріна Космічної хокейної ліги - казанського "Ак Барсу". Але ж з іншого боку - помітна перевага: підопічні колишнього ценрфорварда національної збірної, а нині - без 3-х місяців дипломованого тренера пітерської ВШТ Костянтина Буценка, отримали змогу виступати перед вже рідною, для більшості складу «барсів», публікою, у рідних стінах, рідного гнізда олімпійської школи «Сокіл».
Передбачувано увійшов до складу фаворитів ХК "Харків". На майданчику "Айс Холл Арени" він зібрав под своїми знаменами майже всіх найкращих діючих нині хокеїстів "першої столиці Радянської України". Очолив команду 41-річний Олександр Кобіков. Бойовий минулорічний склад майже зберігся...
Нарешті, Хокейний клуб "Донбас", головним тренером котрого стала ще одна колишня зірка "Сокола" - Андрій Овчинников. Колись, йому, вихованцеві ангарського хокею (а, Ангарськ - це невеличке місто в Іркутській області - знакове в історії вітчизняного хокею) плескав в долоні київський Палац спорту. Потім овації на свою адресу Андрій чув і на арені, не дивуйтеся, славнозвісного стадіону "Камп Ноу", вигравши разом з "Барселоною" чемпіонат Іспанії. Хокейний... Зараз у граючого 48-річного(!) тренера клуб призером не став, але ж нерви декому з лідерів добряче попсував. Сам Андрій не тільки керував процесом, але й вчив підопічних, як то кажуть, на власному прикладі. Він - універсал - ще у радянській вищій лізі грав і у захисті, і у нападі...
Це по головному дивізіону, до якого повернемося нижче. Були ще два, без спогадів про які, розповідь про цьогорічний український клубний хокей була б неповною. Південний. "Лос-Анджелес Кінгз", "Сан-Хосе Шаркс", "Флоріда Пантерс", "Тампа-Бей Лайтнінг"... Жарт, звичайно. А не жарт те, що в Україні грають в хокей на пристойному рівні у сонячних Херсоні, Сімферополі, Одесі...
Цього разу херсонський "Дніпро" виявився помітно сильнішим, ніж "Легіон" із столиці Криму та ХК з "перлини у моря"...
Хай колективи з цього дивізіону в підсумку і провели між собою 8 ігор в регулярному чемпіонаті, але те, як вони ці матчі грали, і як за них вболівали їхні близькі, рідні і друзі на заповнених вщерть аренах, додає неабиякий оптимізм та віру в незворотність відродження, а точніше ре-народження хокею на півдні України...
Безперечно, знаковою для всього українського майже щойнонародженого клубного хокею стала поява в іграх регулярного чемпіоната України в складі ХК «Легіон» Одеса гравця, який 7 сезонів провів в НХЛ, а нині головного тренера юнацької збірної України Олександра Годинюка, який у січні відсвяткував свій 40-річний ювілей. Вітаємо, Олександре!
Відзначимо також, що в Херсоні і Дніпропетровську вже функціонують дитячі школи з хокею! І це в час всіляких криз!..
Тішить масовістю Захід - колиска українського хокею, 100-річний ювілей якого, ми цьогоріч, віримо, гучно відзначатимемо. Шість команд сперечалися за першість в умовному дивизіоні С. Довго лідирвала калуська "Олімпія", що приймала суперників на свіжому льоду новісінької Арени, названої рік тому іменем Героя України 2010 Степана Бандери. Весь час їх переслідували ХК "Луцьк", івано-франківська "Ватра" та львівський "Експрес". Яворівський "Явір" та львівський ВІМ "Беркут" зіграли дещо слабіше, проте, погодьтеся, саме їх існування "від і до" у наш скрутний час заслуговує просто поваги...
15 команд учасниць… Якщо б не шалені, як для сучасного клубного хокею України, витрати на можливі переїзди, можна б було додати до них чимало команд різноманітних міських ліг, на кшталт київської Нічної (та інших)... Але ж, маємо ВЖЕ те, що маємо!
Повернімося до нашої «еліти». Навряд чи хтось чекав на особливі несподіванки від першої шістки. Сумським харків’янам заздалегідь відводили роль аутсайдерів. Висуванець зі Сходу та новачок Центру "Донбас" виглядав такою собі "темною конячкою", яка здатна зіпсувати нерви будь-кому. Боротьбу за першість прогнозовано надавали київському тріо (Броварська прописка "Білого Барсу" виглядала не більш ніж данина традиції) та харків’янам.
Так воно загалом і сталося, а старт турніру взагалі виявився також напрочуд прогнозованим. «З місця в "кар'єр"» рвонули "Сокіл" та ХК "Харків", декласувавши на початку найближчих переслідувачів у особі розділених навпіл "сіамських близнюків" - "Беркута" та "Білого Барса". Здавалося, деякі тенденції вже вималювалися, проте, не все було так просто.
Зокрема, наставнику "Барсів" Костянтинові Буценку, за його власними словами, знадобилося провести ціле коло, тобто зіграти п’ять матчів - по одному з кожним з суперників, яби з’ясувати, «хто на ШО вартий». З’ясували - "Донбас" і СДЮШОР"Ворони" - дійсно слабіші. Інші - навпаки, але ж, і з ними можна і треба боротися.
Двом клубам із трійки лідерів – харків’янам та "Беркуту" - "Білий Барс" настрій таки зпоганив. Проте зусиль екс-енхаелівця Олександра Василевського та "чудового квартету" з молодіжної збірної - Задоєнко, Кічі, Дзюбенка та Микити Буценка виявилося замало, аби зазіхнути на більше, ніж поцупити по два очки у сусідів по таблиці. Що буде у плей-офф – побачимо!
Київський "Сокіл" своїм молодіжним складом пав "жертвою хоробрих" у всіх трьох суто київських "пташиних" дербі з «Беркутом». Двічі підсумок зустрічі вирішувала лише одна шайба, одного разу перевага "беркутів" сягнула трьох гумових дисків - 6:3. Справедливішими, мабуть, слід вважати рахунки двох бойових поєдинків. Третій матч був виграний у третій двадцятихвилинці, коли в ворота «Сокола» влетіло підряд три шайби, як то кажуть, "в одну калитку".Хто був свідками тієї гри – може ствердно казати, що то дійсно був безкомпромісний відкритий видовищний український клубний хокей! Швидкість, бажання грати, запал безкомпромісної боротьби…
Власне, такі риси, як в топовому дивізіоні, так і в його сателітах, були притаманні майже всім матчам регулярної першості України...
Зазначимо, що керовані Анатолієм Дьоміним чинні чемпіони України - дублери кращої клубної команди країни впродовж усього турніру потерпали від потреб першої команди, яка не могла прожити без гравців з найближчого резерву. Серед них, зокрема, воротаря Балабана, захисників Свиридова, Неверова, Олексюка, форвардів Німенка та Слюсара. І напередодні зустрічі, що випала із загальної картини, зустрічі з "Беркутом". Тоді залишили команду та взяли курс на Казахстан нападники Войнаровський та Роман Благой. І це, як виявилось, вже було занадто...
Між іншим, Німенко і Слюсар дебютували в складі національної збірної України на «Єврочеленжі» у лютому в Італії. Серед кандидатів до виступу в збірній був і Нікіта Буценко. Така подія трапилась вперше - аби учасники регулярного чемпіонату України під час сезону запрошувались до основи національної збірної України…
Харків'янам свій склад вдавалося більшою мірою зберегти і у міжсезоння, і протягом першості, проте й вливання свіжих сил виявилося не надто значним. Звідти і гра - гідна тогорічної. Мабуть, не краща, але й не гірша від попередньої. Припустимо: дві шайби в один бік - дві в інший... Дві великих різниці, як кажуть в Одесі. Отже, та сама різниця у підсумковому результаті запросто могла скласти навіть не одне, а два місця.
Київський "Беркут" позиціонував себе, як таку собі клубно-сімейну команду. Мовляв, грає одним складом вже багато років. Сперечатися не слід – автор слів знає, що каже, протее, суто формально, умовний попередній склад команди, що два роки знаходилась у затінку, зазнав чималенького підсилення в усіх ланках. Зігралися не відразу. Як наслідок - чутлива домашня поразка від "Харкова" - 0:3. Реваншу не відбулося і в наступній - 4:5...
Після березневих ігор плей офф пари півфіналістів української клубної першості склали:
ХК "Сокіл" - ХК "Харків"
ХК "Беркут" - ХК" Білий Барс"
Матчі півфіналу, до двох перемог, відбудуться 30.03, 02.04, якщо потрібно - 03.04.
Фінал і матч за бронзу (до 2 перемог) 06.04, 09.04, якщо потрібно - 10.04.
Наостанок «ХБК» хотів би акцентувати все ж таки Вашу увагу ось на чому. Цьогоріч в регулярному чемпіонаті України з хокею прийняло участь 15 колективів! Абсолютний рекорд за кількістю команд - учасниць в чемпіонаті України за часів Незалежності! Нехай формат проведення чемпіонату ще далекий від досконалості, та рівень команд дивізіонів В і С сьогодні не такий вже і архівисокий, але лише сама поява та існування колективів на досить цнотливій від клубного хокею українській землі - факт, який дає підстави говорити про неабияку динаміку розвитку цього виду спорту в нашій державі! Ще якихось 2 роки тому про це навіть мріяти було й годі…
... |
